Нещодавно компанія Ріната Ахметова «Метінвест» підписала меморандум щодо «відродження острову Хортиця». Комерційна структура планує стати «партнером» Мінкульту, Запорізької ОДА і національного заповідника в питаннях перетворень на Хортиці. Зокрема у підготовці острову до святкування 30-річчя Незалежності.

Як громаді Запоріжжя сприймати такі кроки? Чи не означає це, з одного боку, відсторонення місцевої та центральної влади від розвитку острова Хортиця? І, з іншого боку, хай не юридичне, але фактичне передання Перлини Дніпра в приватні руки?

Про це та загалом розвиток Хортиці «Громада Запоріжжя» поспілкувалася з автором концепції Міжнародного туристичного центру південно-східної України стартапу «Хортиця», працівником культури та кіно, членом Спілки кінематографістів України, журналістом Володимиром Сальніковим, який з однодумцями більше двох років ініціює створення за статутом Міжнародного туристичного центру на сході України на острові Хортиця.

— Володимире Івановичу, як Ви особисто сприйняли новину про «хортицький» меморандум влади з «Метінвестом»?

— Поки що не бачу в цій новині якогось негативу. Я завжди підтримував спільні зусилля влади та комерційних структур у розвитку громад. Але повинен звернути увагу на кілька важливих нюансів.

По-перше, ми досі не бачили текст меморандуму. Це щонайменше дивно, якщо він не містить ніяких сумнівних пунктів. Як же громаді зрозуміти, наскільки масштабним та перспективним буде партнерство? І за яких умов відбувається ця співпраця?

По-друге, за словами заступниці міністра культури (тепер вже колишньої) Світлани Фоменко «Музей історії Запорозького козацтва та Музей човнів на Хортиці підпадають під критерії національної програми “Велика реконструкція” й напевне увійдуть до переліку об’єктів, на ремонт яких вже цього року буде виділене державне фінансування». Тоді навіщо «Метінвест» підписав меморандум щодо «відродження острову Хортиця»? Для чого комерційна структура планує стати «партнером» Мінкульту, Запорізької ОДА і національного заповідника в питаннях перетворень на Хортиці, а куди поділись гроші Міністерства культури, відсоток яких найбільший відзначив Міністр культури Олександр Ткаченко? І взагалі, яка частка грошей належить кожному учаснику меморандуму? І до чого він?

По-трете, поки що мова йде про відновлення та облаштування лише будівлі Музею історії Запорозького козацтва та Кургану єдності України — об’єктів, які роками постійно ремонтуються і хто складає акти недоліків у проекті будівлі чи акти порушень експлуатації приміщення музею козацтва. Тому громада планує з’ясувати ці питання.

Четверте, що на розвитоку туризму це навіть не має безпосереднього впливу. Бо туризм — це не тільки «Що подивитись?», але й «Як туди доїхати? Де жити? Де харчуватись та розважатись? До кого звернутись з питаннями та по допомогу? Де безпечно залишити авто?».

І далі таких питань безліч, а тому Хортиця — табу для багатьох українських та закордонних туристів. Складається враження, що це 300- річне приховування історичної спадщини запорізького козацтва, героїчних справ на визвольному руху України від московітів.

— В питаннях щодо острова Хортиці та шляхів його можливого збереження, лікування, реанімації і подальшого розвитку мене, як і багатьох запоріжців, чи не найбільше непокоїть екологія, стан флори і фауни острова, створення місць для культурного відпочинку, спорту, і чи буде там постійна робота для мешканців міста Запоріжжя…

— Ми в ініціативній групі “Центр розвитку Хортиці” непохитно підтримуємо повне збереження природних багатств острова, його геології, екології, флори і фауни та виконання законодавства України з цих питань.

По-перше ми говорим , що розбудову Хортиці слід починати зі з’ясування базових речей про що наголосила онлайн заступник міністра культури Світлана Фоменко, а це: «Кому належать земельні ділянки? Хто має право там робити ремонтно-реставраційні роботи? Що заборонено, а що дозволено на цій території, враховуючи охоронний статус і природний, і пам’яток охорони?»

Порушення законів України місцевою владою руйнує статут острова, як недоторканого куточка природи: частина його вже забудована автомобільними та залізничними шляхами, а зараз будується ще і нова інфраструктура для нових мостів через Дніпро, і острів Хортиця стане новою активною транспортною магістраллю.

По-друге далі йде продаж та збільшення баз відпочинку, житлових будівель і таке інше. Багато з наявних об’єктів покинуті, зруйновані (як ЦИМЕЖ) або знаходяться в аварійному стані, але приймають участь в процесах переоформлення, продажу та інше.

Острів Хортиця не мав і не має перспективного плану розвитку на десять років і планові розрахунки на історичний розвиток, як кожна область України, тому ми плентаємося в кінці показників з туризму і їдемо у західні області країни де відбудуються памятки історії.

Останнім часом з’явився новий трендовий хід, це коли якесь міністерство під прикриттям збереження історичної спадщини передає у приватну власність, яка нібито надійніша (тоді не зрозуміло, чим же займаються чиновники?) або оренду чи проводить продаж державної землі, майна та всього того, що належить громаді, без її відома. І чисельність людей січовиків ( це коли у тебе майно на Січі) на острові зростає, а влада далі дає згоду на приватизацію. Отака охорона історичної спадщини говорять люди.

А як настанови Президента України? А особливо закони про заповідники, землю, які зараз на часі прийняття, раціонального і максимально ефективного використання, хто перевіряє законність приватизації і забудов на території острова, зараз не треба багато зусиль і часу на складання акту аудиту по земли та майну на острові, це довели судові приписи у Західній Україні та Києві і з підставними юридичними особами.

А зараз краще візьмемо кращі для наслідування приклади зі світового практичного туристичного досвіду. Це великий зелений острів у центрі великого, густо населеного міста. Це вам нічого не нагадує? Острів Манхеттен з величезним відомим Центральним Парком в центрі Нью-Йорка. Це чудовий приклад того, як навіть у такому мегаполісі можно з одного боку зберегти “легені міста”: гігантський парк для відпочинку, спортивних вправ, мистецьких заходів тощо.( І де нема ні однієї дачки!).

А якщо зробити острів Хортиця важливою складовою міжнародного туризму, то це мабуть дозволить наповнити економіку далеко не бідного нашого міста(судячи з декларацій на податки), а ми запросили на допомогу «Метінвест», що не може очистити повітря в нашому Запоріжжі від своїх викидів.

За основними показниками острів Хортиця має можливості для створення народного парку і тому проектні завдання потрібно розглядати відповідно до статуту таких парків, які отримали свій розвиток в східноєвропейських країнах. І багато з них зберегли своє призначення в центрах великих міст. Запоріжці вже мають змогу бачити їх в своїх поїздках за кордон.

До уваги! Більшість палаців, парків та замків у Чехії належать державі і тому немалі доходи від туризму отримує держава.

Далі за планом, що викладений на нашому сайті hort.zp.ua в розділі «Проект міжнародного туристичного центрі «Хортиця» ми розглядаємо нові локації сучасних розваг (які швидко прогресують в розвитку) для туристів та відпочивальників, що дозволить наповнити парк новим змістом роботи і врятувати від знищення традиційні міста активного відпочинку на острові, що тримаються зараз тільки за рахунок діяльності громадських формувань та не байдужих, про що нагадує кураторка культурних проектів Міністерства культури Вероніка Селега.

Відвідавши багато парків в різних країнах і Україні я маю особистий досвід багаторічного перебування і на Хортиці про що , як журналіст писав в своїх туристичних замітках, де вказав, що треба брати до уваги при створені парку.

Головне завдання при створенні парку на острові — це необхідність негайного лікування хворої флори острова та організація професійного догляду за нею, щоб не повторити долю багатьох міських парків (біля цирку, на Малому ринку і площі Пушкіна… і це тільки по Соборному проспекту) або згадайте долю колишнього символу – міста-запорізького дуба, що лікували місцеві вчені і який загинув на початку розвитку епохи арт-бізнесу.

— В яких пропорціях варто розподілити територію острова між зонами різного призначення?

— Всі парки за статутом поділяють по цільовому призначенню, місцевими специфічними умовами, ландшафтним якостям насаджень, формам, розмірам тощо… Для виконання своїх основних завдань парк острова Хортиці логічно буде розділити так: 50% для прогулянок і тихого відпочинку, 20% — активному відпочинку і тематичним локаціям, 10% для спорту і 20% для туристичних і службових послуг.

В південній частині острова по мережам піших маршрутів, велодоріжок, маршрутів для кінного спорту планується встановити для відпочинку павільйони, альтанки, лавки, вказівники, безкоштовне освітлення, камери відеоспостереження, туалети та інших необхідні об’єкти паркового обслуговування. Дороги, пішохідні маршрути, вело- та кінні доріжки мають бути засобами зв’язку між окремими локаціями острова і парку і одночасно служать дороговказами, що повинні вести відвідувачів від головних входів в локації і парку, перш за все по найбільш красивих місцях. А створювати парк і працювати в ньому зможуть викладачі та студенти Запорізького національного університету — він має саме спеціальності екологія, біологія, фахівці з туризму тощо.

Загалом на першому етапі міжнародний туристичний центр на Хортиці може створити до 15 тисяч робочих місць. Запоріжжю потрібна амбітна грамотна і працелюбна молодь.

— Які актуальні та наступні кроки “Центру розвитку Хортиці”?

— Продовжуємо залучати до обговорення можливих шляхів розвитку острова всіх небайдужих.

По-перше, ми працюємо прозоро, тому відкриваємо зворотній зв’язок на сайті hort.zp.ua та електронну пошту: hort.zp@i.ua. Будь ласка пишить, надсілайте пропозиції, щодо підписаному меморандуму, свої фото острова, плануємо це друкувати.

По-друге, продовжуємо формувати коло експертів із запорізьких фахівців в різноманітних галузях розвитку острова поки на громадських засадах.

Щодо подальшої роботи центру, то зараз ми визначаємо перелік державних структур та міністерств, їх працівників, діяльність яких пов’язана з островом Хортиця, чи впливають на розвиток туризму в Україні та за її межами, і починаємо контактувати з ними. Не втрачаємо надії поспілкуватись і з керівництвом області, про що вже була розмова з працівниками ОДА.

Час очікувань пройшов, потрібні люди, які здатні створювати необхідне Запорізькому регіону чисте повітря та робочі місця, де зараз на 1 робоче місце претендують 13 людей.

Далі потрібно з’ясувати з фахівцями технічні можливості будівництва на острові сучасного готельного комплексу для туристів з басейнами, вертолітними майданчиками, паркінгом, звичайним і електронним казино, ресторанами, барами, торговими павільйонами та іншими послугами. Для тих, хто мандрує країнами “ по російському бренду ТБ « орел — орешка”, хочу запевнити, що часи наметів у світі закінчились. Пріоритетними в роботі із різними категоріями клієнтів (за віком, фізичними можливостями, вірою і т. ін.) визначається медичне обслуговування, безпечність на території острова, доброзичливість персоналу. Нажаль, сучасні готелі не завжди відповідають вимогам різних категорій іноземних туристів, за складом послуг та їх вартістю.

— На кого варто покладати більші надії в питаннях розвитку острова: на державу чи приватних осіб?

— Сьогодні під час пандемії та війни на Сході, вважаю, не варто сподіватись на великі державні інвестиції навіть у проекти, які можна швидко реалізувати, а це туристична галузь та сфери розваг і відпочинку. Але це на перший погляд і не завжди професійний. Треба продовжувати вивчити економіки туристичних держав, їх державні бюджети, а ще багато їздити по країнам, вчитись, знати можливості і потреби і ціни українського ринку послуг, а не покладатись завжди на бюджет держави, допомогу чиновника чи підприємця. Зараз встановлюються контакти з Державним агентством розвитку туризму України для подальшої отримання нашому Центру допомоги з боку фахівців

Світ змінюється і, не зважаючи на стан справ, до 30 річниці Незалежності України в області треба підтримати ініціативу, що визначила острів Хортицю одним із центрів програми Президента «Магніти України». За всіма аспектами 300 –річної боротьби за незалежність України з часу створення першої Січі, острів Хортиця мав стати одним з головних майданчиків цьогорічного святкування 30-річчя Незалежності України.

Січ являла собою державне утворення і теж мала символи незалежності: козацькі клейноди, які можна порівняти з державними символами України – гербом, прапором і гімном. Тому згадується українська пісня, де Катерина II каже: «Не на теє, миле браття, Я Січ руйнувала, Ой щоб я вам ваші землі, Клейноди вертала», це нагадує нам нашу історію і пояснює сьогодення.

Тому, мабуть, зараз буде слушним створити авторську групу для роботи над проектом Міжнародного туристичного центра на острові Хортиця та почати розробки структури проекту, складу проектних робіт та розробки джерел фінансування.

Наостанок хочу подякувати виданню «Громада Запоріжжя» за доброзичливе ставлення до нашої діяльності, яка направлена на розбудову громади міста та міжнародних туристичних зв’язків.

No responses yet

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *